а) выражение б) лицо

person (человек, лицо, личность, особа, особь, персонаж)

face (лицо, грань, лик, циферблат, выражение лица, торец)

countenance (лицо, поощрение, выражение лица, самообладание, спокойствие, моральная поддержка)

image (изображение, образ, имидж, облик, отражение, лицо)

visage (лицо, вид, выражение лица)

front (перед, фронт, фасад, передняя сторона, передок, лицо)

physiognomy (физиогномика, физиономия, облик, лицо, рожа, физия)

obverse (аверс, лицевая сторона, лицо, дополнение, составная часть, передняя сторона)

favor (польза, интерес, одолжение, благосклонность, расположение, лицо)

pan (кастрюля, панорамирование, поддон, сковорода, лоток, лицо)

kisser (рот, лицо, тот, кто целует)

phiz (физиономия, физия, лицо, выражение лица)

map (карта, план, таблица, лицо, личность)

favour (польза, интерес, одолжение, благосклонность, расположение, лицо)

facial expression (выражение лица)

face (лицо, грань, лик, циферблат, выражение лица, торец)

look (взгляд, вид, взор, внешность, выражение лица, наружность)

countenance (лицо, поощрение, выражение лица, самообладание, спокойствие, моральная поддержка)

mien (вид, выражение лица, мина, наружность, манера держать себя)

visage (лицо, вид, выражение лица)

brow (бровь, лоб, чело, бровка, выражение лица, вид)

aspect (аспект, сторона, вид, внешний вид, взгляд, выражение лица)

phiz (физиономия, физия, лицо, выражение лица)

air (воздух, вид, атмосфера, ария, дуновение, выражение лица)

persona [ae, f]; caput [itis, n]; homo [inis,m]; facies [ei,f] (rubida; cicatricosa); vultus [us,m] (vultum ad sidera tollere); os [oris, n]; frons, ntis, f; forma [ae, f] (forma reliquaque figura); aetas [atis, f] (mea; tua); animus [i,m] (animi totius Galliae); spiritus [us,m] (carissimus alicui)

1) visage m; face f

2) ( человек) personne f; personnage m

3) грам. personne f

4) юр.

* * *

1) figure f, visage m; physionomie f; face f ( обличье)

2) ( лицевая сторона) face f; endroit m ( ткани)

3) (человек; тж. в офиц. языке) personne f; personnage m, individu m ( личность)

4) грам. personne f

••

* * *

gener. image de marque

-а, πλθ. лица ουδ.

1. πρόσωπο•

2. μτφ. μορφή ατομική, ιδιότητα•

3. άτομο, άνθρωπος•

|| φυσιογνωμία•

4. η όρθα (υφάσματος), η καλή μεριά ή όψη•

|| πρόσοψη κτιρίου.

5. (γραμμ.) το πρόσωπο•

εκφρ.

в лицо (говорить, бранить) – κατά πρόσωπο (κατάμουτρα) λέγω, βρίζω•

в - – στο πρόσωπο•

от -а – εξ ονόματος, από μέρους•

перед -ом – μπροστά, ενώπιον•

- ом к – με το πρόσωπο (εστραμμένο) προς•

- ом к -у – ο ένας απέναντι στον άλλον (αντίκρυ)•

юридическое лицо – νομικό πρόσωπο (για ίδρυμα, οργάνωση κλπ.)• на одно лицо το ίδιο, πανομοιότυπο•

- а (живого) нет – κατάχλωμος, σαν νεκρός•

повернуться ή встать -ом к – κάνω (δίνω) το παν για τη λύση ενός ζητήματος•

показать товар с -а – δείχνω το εμπόρευμα από την καλή όψη•

- ом в грязь не ударить – βγαίνω καθαρός (χωρίς γάνες ή μουτζούρες)•

знать в лицо кого – γνωρίζω κάποιον εξ όψεως ή από τη φυσιογνωμία•

смотреть ή глядеть в лицо чему – αντιμετωπίζω τι θαρραλέα, άφοβα•

к -у – ταιριάζει, πηγαίνει•

не к -у – δεν ταιριάζει, δεν πηγαίνει•

с каким -ом явиться ή показаться – με τί πρόσωπο (μούτρα) να βγω, να εμφανιστώ•

не взирая на -а – αδιακρίτως προσώπων•

в лицо опасности – μπροστά στον κίνδυνο•

он показал своё настоящее лицо – αυτός έδειξε το πραγματικό του πρόσωπο•

главное действующее лицо – ο πρωταγωνιστής•

важное лицо – σοβαρό πρόσωπο•

сделать кислое лицо – ξινίζομαΐι, μορφάζω.

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

1) yüz, bet, çere, sıma

красивое лицо - dülber yüz (bet, çere)

2) (человек) şahıs, kişi, zat

историческое лицо - tarihiy şahıs

3) грам. şahıs

выражение лица - çıray

1) юзь, бет, чере, сыма

красивое лицо - дюльбер юзь (бет, чере)

2) (человек) шахыс, киши, зат

историческое лицо - тарихий шахыс

3) грам. шахыс

выражение лица - чырай

1) General subject: facies hippocratica (совокупность характерных изменений лица (безучастное выражение, втянутые щеки, запавшие глаза, кожа бледно-серого цвета, покрытая каплями пота) у больных в крайне тяжелом состоянии, связанном с обезвоживанием орга)

2) Medicine: Hippocratic face (маска), hippocratic facies

1) лица, глаз der Áusdruck - (e)s, тк. ед. ч.

2) оборот речи der Áusdruck e(s), Áusdrücke; идиоматическое die Rédensart =, en, die Reˆdewendung -, -en

110 С с. неод.

1. nägu (ka ülek.), pale; широкоскулое v скуластое \лицоо tugevate põsesarnadega v sarnakas nägu, знакомое \лицоо tuttav nägu, выражение \лицоа näoilme, цвет \лицоа näojume, черты \лицоа näojooned, \лицоо вытянулось nägu venis pikaks, он изменился в \лицое ta langes näost ära, ta näoilme muutus, смотреть опасности в \лицоо ohule silma vaatama, иметь своё \лицоо omanäoline olema, \лицоо современной деревни nüüdisküla v praeguse maaelu pale, перед \лицоом народа kõrgst. rahva (palge) ees, перед \лицоом суда kõrgst. kohtu ees;

2. од. tegelane, isik; действующие лица пьесы näidendi tegelased, главное действующее \лицоо peategelane, важное \лицоо tähtis isik v tegelane, постороннее \лицоо kõrvaline isik, лица обоего пола mõlemast soost isikud, частное \лицоо eraisik, должностное \лицоо ametiisik, официальное \лицоо ametlik isik, подставное \лицоо jur. variisik, võltsisik, доверенное \лицоо jur. usaldusmees, volinik;

3. lgv. isik; pööre; изменение глагола по лицам verbi v pöördsõna pööramine, первое \лицоо глагола esimene pööre;

4. esikülg, väliskülg, pealispind; \лицоo кожи nahat. naha pealispind, гладить с \лицоа что paremalt poolelt triikima; ‚

в поте \лицоа pal(g)ehigis; (знать)

в \лицоо nägupidi (tundma); (говорить v сказать)

в \лицоо näkku (ütlema);

\лицоа нет на ком kes on näost ära;

стирать v

стереть с \лицоа земли кого-что maapinnalt pühkima, maatasa tegema;

исчезать v

исчезнуть с \лицоа земли maamunalt kaduma, jäljetult kaduma;

в \лицое кого kelle isikus;

от \лицоа кого kelle poolt, kelle nimel;

с \лицоа воду не пить vanas. ilu ei panda padaje;

невзирая на лица isikuid arvestamata;

на \лицое написано у кого kelle näost on näha, kellele on otsaette kirjutatud;

ни кровинки в \лицое (нет v

не осталось) у кого kelle nägu on lubivalge, kelle näost on v oli kadunud viimnegi verepiisk;

кровь бросилась в \лицоо чьё, кому veri tõusis näkku kellel;

показывать v

показать своё настоящее \лицоо oma õiget palet v nägu näitama;

на одно \лицоо ühte nägu, täiesti sarnased, nagu ühe vitsaga löödud;

показывать v

показать товар \лицоом mida kõige paremast küljest näitama;

не ударить \лицоом в грязь oma nime mitte häbistama;

\лицоом к \лицоу silm silma vastu, otse vastakuti;

не к \лицоу что кому mis ei sobi, ei ole näo järgi kellele

1) General subject: adenoid facies (характерное выражение лица (отвисшая нижняя челюсть, постоянно полуоткрытый рот, сглаженность носогубных складок), обусловленное затруднениями носового дыхания и неправильным развитием зубочелюстной системы из-за гипер)

2) Medicine: adenoid facial

gener. er machte eine bäse Miene

1. noun

1) выражение лица; лицо; to change one's countenance измениться в лице;

to keep one's countenance

а) не показывать вида;

б) удерживаться от смеха

2) спокойствие, самообладание; to lose countenance потерять самообладание; to put smb. out of countenance смутить кого-л.; привести кого-либо в замешательство

3) сочувственный взгляд; проявление сочувствия; моральная поддержка, поощрение; to lend (или to give) one's countenance оказать моральную поддержку; подбодрить

2. verb

1) одобрять, санкционировать, разрешать

2) морально поддерживать, поощрять; относиться сочувственно

* * *

1 (n) выражение лица; лицо; моральная поддержка; одобрение; поощрение; самообладание; спокойствие

2 (v) поощрить; поощрять

* * *

* * *

* * *

лиц

лица

лицо

обличье

обличья

* * *

noun lit.

лицо; выражение лица, вид

* * *

(n) вид; видимая сторона; внешний облик; выражение лица; лицо

* * *

* * *

* * *

* * *